Якщо ви комерційний імпортер — юрособа або ФОП на загальній системі, який завозить товар контейнерами на продаж, — ціна на інвойсі фабрики не є вашою собівартістю. Дешева ціна за одиницю на 1688 чи Alibaba регулярно перетворюється на збиткову партію після розмитнення, коли ви складете докупи фрахт, мито, ПДВ, брокера й десяток дрібних платежів. Повна собівартість імпортного товару — landed cost — це вартість одиниці на вашому складі в Україні, готової до продажу. Нижче — коректна формула, кожен її рядок і компоненти, які B2B-імпортери забувають найчастіше.
Що таке landed cost і чому FOB-ціна вводить в оману
Landed cost (повна ввізна собівартість) — це сума всіх витрат на те, щоб довезти товар від воріт китайського заводу до вашого складу й розмитнити його. FOB- чи EXW-ціна в контракті — це лише перший рядок цієї суми, і часто не найбільший. Логістика, мито та ПДВ разом можуть додати 30–70% до заводської ціни залежно від категорії товару, ваги-об'єму й коду УКТЗЕД.
Головна помилка новачка: рахувати маржу від FOB-ціни. Реальна маржа рахується від landed cost. Партія, що виглядала прибутковою «на фабриці», після ввезення легко з'їдає всю націнку — а ви дізнаєтесь про це вже маючи товар на складі.
Повна формула: кожен рядок собівартості
Ось повний перелік компонентів landed cost. Пропущений рядок — це недооцінена собівартість і завищена «на папері» маржа:
- Ціна товару (EXW / FOB) — фактурна вартість за комерційним інвойсом. Базовий рядок, від якого все починається.
- Витрати на боці Китаю — внутрішнє перевезення до порту, експортне митне оформлення, портові й термінальні збори, навантаження. При EXW усе це на вас; при FOB завод уже включив їх у ціну.
- Міжнародний фрахт — морський (FCL/LCL), авіа чи З/Д до України. Найбільш волатильний рядок: залежить від сезону, маршруту й напрямку.
- Страхування вантажу — 0,2–0,5% від вартості; часто ігнорують, доки контейнер не втрачено. Для цінного чи крихкого вантажу — обов'язкове.
- Ввізне мито — відсоток від митної вартості (товар + фрахт + страховка до кордону). Ставка залежить від коду УКТЗЕД; для багатьох позицій діють преференції за угодами про вільну торгівлю.
- Імпортний ПДВ — 20% (базова ставка за ст. 193 Податкового кодексу) від бази «митна вартість + мито». Важливий нюанс нижче.
- Послуги митного брокера й оформлення — декларація, збори за митне оформлення, сертифікати відповідності, лабораторні висновки за потреби.
- Локальна доставка — від порту (Одеса/Чорноморськ) або кордону до вашого складу, розвантаження, зберігання.
- Фінансування й курс — передоплата фабриці заморожує обіговий капітал; курсова різниця між датою оплати й датою продажу — реальний, часто прихований рядок.
- Sourcing / інспекція — перевірка постачальника, контроль якості, і — прихований, але дорогий рядок — вартість браку й повернень.
Landed cost — це не «ціна плюс доставка». Це десяток рядків, і забутий рядок завжди платиться з вашої маржі.
Нюанс ПДВ: це кредит, а не остаточна витрата
Тут ламаються майже всі калькулятори конкурентів. Для зареєстрованого платника ПДВ імпортний ПДВ — це не собівартість, а податковий кредит. Належним чином оформлена митна декларація дає право включити сплачений на митниці ПДВ до податкового кредиту в тому ж звітному періоді — тобто ви зменшуєте на цю суму власні податкові зобов'язання з ПДВ.
Практичний висновок: у реальну собівартість одиниці ПДВ для платника не входить — входять товар, логістика, мито, брокер і накладні. Але ПДВ — це касовий розрив: ви платите його на митниці «живими» грошима і повертаєте лише згодом. Тому в моделі landed cost ПДВ треба показувати окремо: як cash-flow (гроші, які треба мати сьогодні), а не як final cost. Для неплатника ПДВ (спрощенці без ПДВ) — навпаки, це повноцінна незворотна витрата, і landed cost зростає на 20%. Плутанина цих двох сценаріїв — типова причина хибних розрахунків маржі.
Приклад: контейнер сталі (станом на 2026, ілюстративно)
Візьмемо реальну категорію — імпорт сталевого прокату з Китаю, 20-футовий контейнер. Числа нижче — ілюстративні, станом на 2026, для демонстрації логіки, а не котирування; ставку мита звіряйте за фактичним кодом УКТЗЕД для сталі:
- Товар FOB Тяньцзінь: умовно $18 000 за контейнер.
- Морський фрахт + China-side збори до порту України: додає кілька тисяч доларів залежно від маршруту й сезону.
- Страхування: ~0,3% вартості партії.
- Митна вартість = товар + фрахт + страховка до кордону; від неї рахується мито (ставка — за кодом УКТЗЕД).
- Мито + брокер + оформлення + локальна доставка до складу.
- ПДВ 20% від (митна вартість + мито) — сплачується на митниці, для платника повертається як кредит.
Складіть перші рядки (без ПДВ-кредиту), поділіть на кількість тонн — і отримаєте реальну собівартість тонни на складі. Вона майже завжди на 25–50% вища за FOB-ціну. Саме на цій цифрі, а не на заводській, будується ваша ціна продажу. Механіку розрахунку самих платежів дивіться в матеріалі про розмитнення комерційної партії, а розподіл рядків за термінами постачання — в гайді про Incoterms 2020.
Як Incoterms зсувають компоненти
Обраний термін Incoterms не змінює загальну суму landed cost — він змінює, хто й на якому рядку платить. При EXW ви самі оплачуєте внутрішній транспорт по Китаю, експортне оформлення та портові збори — ці рядки з'являються у вашій частині розрахунку. При FOB завод уже вклав їх у ціну товару, тож у вас рядок «China-side» майже порожній, зате фрахт — ваш. При CIF продавець оплатив і фрахт зі страховкою, але базове покриття мінімальне, а ризик усе одно переходить до вас на борту судна. Тому порівнювати пропозиції «в лоб» за ціною за одиницю не можна: спершу зведіть їх до єдиної точки — landed cost на вашому складі. Деталі розподілу — у гайді про Incoterms 2020.
Чому найдешевша ціна ≠ найнижча собівартість
Найдешевша ціна за одиницю регулярно дає найвищу підсумкову собівартість. Причини: дешевий постачальник частіше дає брак, а вартість браку, повернень і рекламацій — теж рядок landed cost, який просто проявляється пізніше. Дешевий завод може відвантажити неправильно задекларований товар, і ви доплачуєте на митниці або отримуєте затримку. Економія $500 на ціні партії легко перетворюється на $2000 втрат на браку й простої контейнера.
Тому досвідчений імпортер оптимізує весь landed cost, а не окремий рядок. Це і є різниця між експедитором і повноцінним sourcing-партнером: перевізник рухає коробку від порту до порту, а sourcing-партнер контролює класифікацію, документи, контроль якості і структуру собівартості наскрізь — так, щоб дешевша заводська ціна не з'їла маржу на розмитненні й браку.
Хто рахує ваш landed cost наскрізь
Silk Way Sourcing — компанія повного циклу: пошук і верифікація постачальника, виробництво й QC, логістика та розмитнення. Ми зводимо всі рядки собівартості в одну модель ще до передоплати — щоб ви бачили реальну ціну одиниці на складі, а не FOB-ілюзію. За 7 років (з 2019) — понад 3 500 доставлених партій і 340+ перевірених фабрик.
Хочете точну цифру по своїй партії? Напишіть на contact@silkwaysourcing.com або в WhatsApp +380 97 883 4765 — розрахуємо повну собівартість (landed cost) вашої партії з розбивкою по кожному рядку.
